Сторінки

ПРОГРАМА ГУРТКА

ПНЗ Смолінського НВО «Загальноосвітня школа І-Ш ступенів - гімназія - позашкільний навчальний заклад»




                             Гурток «Етнографія»
                     


                                                                                         Керівник гуртка Ортюкова А.В.


Програма «Фольклорно-етнографічний гурток»
Марцинів Н., Перхалюк У. МНОУ, 2009,


Схвалено
науково-методичною радою районного
 методичного кабінету відділу освіти.
 Протокол

Від 01 вересня 2016 року № 1


УДК 371.893:398
ББК 74.200.58 Ф75
Серія «Шкільний гурток»
Ф75           Фольклорно-етнографічний  гурток  /  Упоряд. Марцинів Н. М., Перхалюк У. В., — Тернопіль-Харків: Вид-во «Ранок», 2009. — 128 с. — (Серія «Шкільний гурток»).
І8ВИ 978-966-672-123-8
Пропоноване видання містить орієнтовний тематичний план занять, програму фольклорно-етнографічного гуртка, сценарії театралізованих дійств, які можна використовувати у гуртко­вій роботі. Посібник розкриває особливості організаційної та навчально-виховної роботи у гуртку, містить поради щодо орга­нізації фольклорно-пошукової роботи.
Для   керівників   шкільних   гуртків,   учителів   української словесності.
                                                                                                    УДК 371.893:398
                                                                                                         ББК 74.200.58
© Марцинів Н. М., Перхалюк У. В., упорядкування, 2009 15ВН І8ВИ 978-966-672-123-8        © ТОВ Видавництво .Ранок», 2009
Пояснювальна записка
    Фольклорно-етнографічні гуртки виховують у школя­рів любов та повагу до народних звичаїв, традицій, обрядів. Такі гуртки заохочують дітей до збирання скарбів народної творчості, пропаганди народного мистецтва.
     Програма передбачає ознайомлення, запис та відтво­рення перлин усної народної творчості (загадок, прика­зок, скоромовок, легенд, пісень), музики, звичаїв, обря­дів, святкових дійств свого краю та інших етнографічних регіонів України.
    У народній творчості закодовано суспільний ідеал народу, його майже побожну любов до землі, патріар­хальну шанобливість до батьків, священне ставлення до сімейного життя. Тому дуже важливо організувати спіл­кування з родинами гуртківців, зустрічі з етнографами, фольклористами, майстер-класи з фахівцями декоративно-ужиткового мистецтва.
    Програма гуртка ознайомить підлітків та старшоклас­ників із циклічними фольклорними творами усної народної творчості (колядками, щедрівками, веснянками, купаль­ськими, обжинковими та побутовими піснями), навчить дітей аналізувати їх.
   Театралізовані дійства і танцювальні номери із відтво­ренням обрядів, звичаїв вимагають від керівника проведен­ня індивідуальних та групових занять зі сценічної мови, пластики, постановки голосу.
   Керівнику необхідно, враховуючи вікові особливості дітей, підтримувати та заохочувати прагнення гуртківців до пошукової роботи, записів фольклорних творів, участі у розробці сценаріїв.
   Учасники фольклорно-етнографічного гуртка мають стати ініціаторами та організаторами неформальних дійств (Андріївських вечорниць, вертепів, великодніх гаївок, свята Івана Купала) серед однолітків,спілкуватися з ними, ділитися своїми знаннями.      
    Гуртківці беруть участь  у  концертах, оглядах,  конкурсах, підготовці та проведенні дитячих ранків, свят для дітей молодшого шкільного віку.


Вивчаймо, друзі, з юних літ
Обряди, звичаї і мову.
Це — наш чарівний дивосвіт ,
Це роду нашого основа.
                                (І. Тарасенко «Дивосвіт»).
Організаційна робота

   Фольклорно-етнографічний гурток — це специфічний колектив художньої аматорської творчості у закладах осві­ти та культури. Після профорієнтаційних бесід у школах з метою набору гуртківців потрібно провести індивідуальні консультації з кожним, хто бажає займатись у гуртку. Ме­тою такої співбесіди с з'ясування серйозності намірів учас­ті у колективі, перевірка дикції, музичного слуху, почуття ритму, координації рухів, вокальних даних тощо.
    На першому організаційному занятті потрібно узго­дити графік, попередити, що тривалість заняття 2 години, але участь у можливих конкурсах, фестивалях, масових заходах школи, генеральні репетиції вимагатимуть більше часу, наголосити на значенні дисципліни. Керівник оби­рає старосту гуртка, учасники колективу —- раду гуртка у складі 5-7 осіб (залежно від кількості учасників).
    Ознайомившись через певний час із здібностями гурт­ківців, можна буде створити сценарну групу, окремим учасникам доручити виготовлення декорацій, реквізитів, елементів костюмів, оформлення сцени чи залу, підбір му­зичного оформлення, фото- чи відеозйомку, створити редко­легію і випускати вісник, а навіть створити власну сторінку в Інтернеті. Один гуртківець може вести архів колективу, куди буде заносити цікаву інформацію, відгуки і рецензії на виступи і діяльність колективу.
   Роботу необхідно організувати так, щоб кожному було цікаво, а колектив був як одна родина.

Навчально-виховна робота у гуртку

    Виконавський рівень фольклорно-обрядового гуртка залежить, перш за все, від послідовної та тематичної на­вчальної роботи з його учасниками. Зміст цієї роботи по­лягає в ознайомленні гуртківців із жанрами фольклору, вимогами пошукової роботи та записами фольклорного твору, традиціями, звичаями, обрядами, біблійними ле­гендами, календарно-обрядовими святами нашого народу, традиціями сімей та родин гуртківців.
   Формою проведення занять можуть бути як групові, так і індивідуальні — зі сценічної мови, сценічного руху та пластики, вивчення сольних та ансамблевих вокальних та хореографічних творів.
   Гуртківці повинні бачити перспективу діяльності колективу. З цією метою керівник організовує перегля­ди, відеоперегляди виступів аматорських та професійних фольклорних колективів, їх аналіз та обговорення.
Робота над репертуаром

   Основою діяльності гуртка є збір фольклорних творів свого регіону, розробка на їх основі сценаріїв та постановок фольклорних театралізованих дійств, обрядів.
   Підбираючи репертуар, керівнику потрібно  врахувати побажання гуртківців, виходячи з реальних творчих та виконавських можливостей                      і кожного учасника зокрема.
   Здійснюючи постановку дійств, обрядів  в процесі репетицій (читки сценарію «за столом», монтувальних, про­гонних, генеральної) потрібно максимально задіяти кож­ного гуртківця, даючи завдання з виготовлення декорацій, елементів костюмів, оформлення сцени, залу.
    Програма гуртка передбачає індивідуальні заняття для відпрацювання ролей, текстів ведучих, читців, сольних во­кальних номерів.
   Вивчаючи сімейно-родинні звичаї, традиції, обряди, займаючись у гуртку, потрібно підтримувати тісні зв'язки з батьками та родинами гуртківців.

Поради щодо організації фольклорно-пошукової роботи

   Діяльність       фольклорно-етнографічного   гуртка невід'ємна від збору, дослідження фольклору свого населеного пункту, етнографічного регіону.
   Пошукова робота є важливим засобом прилучення гуртківців до народної культури, виховання їх на національних традиціях. Безпосереднє ознайомлення школярів з народною творчістю допомагає глибше зрозуміти процес розвитку національної культури, побачити все багатство її жанрів та сюжетів. Використання керівником записа­них гуртківцями фольклорних творів у сценаріях обря­дів, театралізованих дійств допоможе відчути кожному причетність до передачі фольклорних скарбів наступним поколінням.
    Початком пошуково-дослідницької діяльності гуртка повинні стати:
     1)   ознайомлення з вимогами щодо запису фольклор­них творів;
     2)   організація декількох попередніх занять, під час яких гуртківці
           набувають навичок запису фоль­клорних творів, використання
           диктофону;
    3)   запис фольклорних творів, традицій, звичаїв від своїх родичів,
          близьких.
    У подальшій пошуковій діяльності керівник може залучити гуртківців до експедиційного методу збирання фольклору.
    У підготовчий період необхідно визначити завдання та мету експедиції, обрати маршрути, знайти цікавих зна­вців та виконавців фольклору, провести бесіду з гуртків­цями про етику поведінки під час спілкування з людьми, домовитись про місце і час зустрічі.
     Двоє є оптимальними під час експедиції. Групи з 2-3 гуртківців записують текст фольклорного твору, а третій — цікаві вислови, коментарі, біографічні дані про виконавця, топоніми, місцеву термінологію.
     Слід зазначити, що присутність сторонніх не завжди є позитивним фактором. Є виконавці, для яких потрібно створити відповідний психологічний настрій, переконати у важливості фольклорної роботи.
    Після цього фіксується час, місце запису, склада­ється «паспорт» виконавця, уточнюються основні біогра­фічні дані.
    Не можна перебивати людину під час виконання тво­ру, уточнення допустимі лише після закінчення.
    Записавши твір частинами, особливо якщо це проза (легенда, казка чи переказ), потрібно провести звірку і на­писати остаточний узгоджений варіант.
    На заняттях гуртка потрібно належним чином офор­мити зібраний матеріал у чистових зошитах за жанра­ми фольклору, пронумерувавши сторінки і кожен твір, з чіткою і повною його паспортизацією та змістом у кінці зошита.
Керівник створює своєрідну бібліотечку записаних творів, разом із гуртківцями досліджує їх.
Орієнтовний тематичний план занять
 (перший рік навчання)

№
Назва теми
Всього годин
Теоре­тичні
Прак­тичні

Організаційне заняття.
2

2
1.
Поняття «фольклор», «тради­ція», «звичай», «обряд».
4
2
2
2.
Жанри фольклору:
16
8
8


— Фольклор — складова ху­дожньої культури народу;
2
2



— прозовий фольклор;
2
2



— запис прозового фолькло­ру;
4
2
2


— пісенний фольклор;
4
2
2


— драматичний фольклор;
2

2


—    вікторина    «Фольклорна мозаїка».
2

2
3.
Календарні  свята  та  обряди осінньо-зимового циклу.
8
4
4
4.
Постановка обряду чи театра­лізованого дійства різдвяного циклу   (за   вибором   учасни­ків):
42

42


— підбір матеріалів для сце­нарію,    запис    фольклорних творів;
4

4


— розробка сценарію;
2

2


— розподіл ролей, читка сце­нарію «за столом»;
4

4


— вивчення вокальних та хо­реографічних номерів;
8

8


—    індивідуальна    робота    з учнями;
8

8


—   виготовлення   реквізитів, елементів   костюмів,   оформ­лення сцени залу;
6

6


— генеральна репетиція;
4

4


— виступ;
2

2


— різдвяні віншування жите­лів села (міста).
4

4
5.
Календарні  свята  та  обряди весняно-літнього циклу.
16

16


Вивчення:





— веснянок та гаївок;


8


— великодніх ігор;


8
6.
Розробка сценарію, постанов­ка обряду чи театралізовано­го   дійства   весняно-літнього календарного циклу:
54

54

— підбір матеріалів для сце­нарію,    запис    фольклорних творів;
6

6


— розробка сценарію;
4

4

— розподіл ролей, читка сце­нарію «за столом»;
6

6

— вивчення вокальних та хо­реографічних номерів;
10

10

—    індивідуальна    робота    з учнями;
8

8

— монтувальні репетиції;
8

8

—   виготовлення   реквізитів, елементів   костюмів,   оформ­лення сцени;
4

4

— генеральна репетиція;
2

2

— виступ;
2

2

— участь у святі великодньої гаївки.
4

4
7.
Підсумкове заняття.
2

2


144
14
130

Організаційне заняття. Поняття «фольклор»,
«традиція», «звичай», «обряд»

    Мета. Розкрити значення фольклорно-обрядового гурт­ка у вихованні підлітків та старшокласників.
    Основні вимоги. Усвідомити зміст понять «фольклор», «традиція», «звичай», «обряд». Ознайомитись з критеріями підбору учасників та планом діяльності колективу.
Зміст теми
1.   Значення понять «фольклор», «традиція», «зви­чай», «обряд» в суспільному житті та громадсько­му побуті українців.
2.   Ознайомлення з метою та планом діяльності гуртка.
Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, потрібно наголосити на важливості відродження традицій, звичаїв, обрядів у вихованні підлітків та старшокласників. Заціка­вити школярів здобуттям організаторських здібностей та практичних навиків у постановці фольклорних обрядів, дійств. Підкреслити, що одним із завдань гуртка є поста­новка голосу, сценічної мови та пластики.
Тема 1. Жанри фольклору
Заняття 2-8
Мета.   Розширити  знання   гуртківців  про  фольклор українського народу та його різновиди.
Основні вимоги. Гуртківці повинні систематизувати знання про основні ознаки та різновиди фольклору.

Зміст теми
1.   Фольклор — складова частина художньої культу­ри народу.
2.   Основні ознаки фольклору:
>     усна форма творення і побутування;
>     традиційність;
>     варіантність;
>     анонімність;
>     колективність.
3.   Різновиди фольклору:
>     епос (казки, перекази, легенди, байки, анекдо­ти, усмішки);
>     лірика (малі фольклорні жанри, пісні);
>     драма (народні ігри, ігри-пісні, обряди, народ­ні п'єси).
4.   Вимоги до запису фольклорних творів.
5.   Проведення вікторини «Фольклорна мозаїка».

Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, потрібно ілюструвати теоретичний матеріал звукозаписами пісень, аудіо-записами фольклорних дійств, обрядів; дати можли­вість гуртківцям записати та дослідити зразки малих фоль­клорних форм свого населеного пункту. По можливості ор­ганізувати перегляд або телеперегляд виступів, фестивалів, звітів аматорських та професійних фольклорно-обрядових колективів.
Тема 2. Календарні свята та обряди осінньо-зимового циклу
Заняття 9-12
Мета. Систематизувати знання гуртківців про свята та обряди осінньо-зимового циклу.

Основні вимоги. Гуртківці повинні осмислити зна­чення свят у житті людини, громади, суспільства. Вони повинні побачити взаємозв'язок у святах, обрядах еле­ментів дохристиянської культури українського народу та специфічних християнських рис. Вміти охарактеризувати свята осінньо-зимового циклу; вести самостійний пошук інформації з даної теми.
Зміст теми
1.  Характеристика свят та обрядів осінньо-зимового циклу:
>     Головосіка. Різдво Богородиці. Воздвиження. Покрови. Дмитра. 
        Михайла;
>     Введення. Катерини. Андрія. Варвари. Мико­ли. Ганни;
>     Святвечір. Різдво Христове. Меланки. Василя. Хрещення. Стрітення.
    Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, важливо перед заняттям дати змогу гуртківцям самостійно знайти цікаву інформацію про історію походження свят та обрядів. Ознайомитись із біблійними та народними оповіданнями, легендами. Зробити опитування старожилів свого населено­го пункту про особливості свят та обрядів осінньо-зимового циклу у їхніх родинах, регіоні. Записати народні прикмети, віншування, колядки, щедрівки.
     Дати можливість гуртківцям проявити свою ініціати­ву, організаторські та творчі здібності у підготовці та про­веденні вечорниць на Катерини, Андрія, Василя серед одно­класників, однолітків у неформальній обстановці.

Тема 3. Постановка обряду чи театралізованого
дійства різдвяного циклу
(за вибором учасників — Свят-вечора, вертепу,
обряду водіння Меланки, кози)
Заняття 13-34
Мета. Здобуття учасниками гуртка практичних нави­ків у розробці сценаріїв, підготовці та проведенні фольклор­них обрядів, театралізованих дійств.
Основні вимоги. Гуртківці повинні знати етапи роз­робки сценарію, етапи підготовки та проведення обряду чи дійства. Вони мають здобути певні практичні навики сце­нічної мови і сценічної пластики.
Зміст теми.
1.   Підбір матеріалів та розробка сценарію.
2.   «Застільний» період — читка та аналіз сценарію, розподіл ролей.
3.   Вивчення вокальних, хореографічних номерів, ін­дивідуальна робота з гуртківцями над ролями.
4.   Проведення репетицій (монтувальних, прогонних, генеральної).
5.   Проведення обряду чи дійства.
6.   Різдвяне   віншування   жителів  свого   населеного пункту.
  Методичні рекомендації. При підготовці та проведен­ні обрядів чи дійств потрібно врахувати здібності гуртківців, дати їм можливість проявити ініціативу у роботі над роллю, при виготовленні костюмів, реквізиту, декорацій. Проводити з гуртківцями індивідуальні заняття із сценічної мови, пластики, працювати над характером ролі.


Тема 4. Календарні свята та обряди весняно-літнього циклу
Заняття 35-47
Мета. Систематизувати знання гуртківців про свята обряду весняно-літнього циклу.
Основні вимоги. Гуртківці повинні знати історію походження обрядів, ритуалів свят весняно-літнього циклу.
Здобути певні практичні навики виконання обрядо­вих пісень цього календарного циклу (веснянок, гаївок, клепальних, купальських, жниварських); проведення ве­ликодніх та купальських ігор.
Зміст теми
1.   Історія походження, характеристика обрядів, ри­туалів свят весняно-літнього циклу:
>     Закликання   весни.   Олексія.   Благовіщення. Вербна неділя. Білий
       тиждень.
>     Великдень. Обливаний понеділок. День Юрія. Вознесіння.
>     Трійця. Івана Купала. Зажинки. Обжинки.
2.   Всебічне вивчення:
>     веснянок, гаївок;
>     великодніх та купальських ігор.
   Методичні рекомендації. Керівник повинен розкрива­ти тему разом з гуртківцями. Для цього діти висвітлюють здобуту інформацію з допомогою записаних від старожи­лів свого населеного пункту звичаїв, ритуалів, календарно-обрядових пісень та ігор.


Тема 5. Розробка сценарію, постановка обряду чи театралізованого дійства весняно-літнього календарного циклу (за вибором учасників —
зустріч весни, обряд топтання рясту, великодні гаївки, Зелена неділя, обжинки, зажинки)
Заняття 47-71

Мета. Ознайомлення гуртківців з етапами постановки обряду чи театралізованого дійства.

Основні вимоги. Здобуття гуртківцями теоретичних знань та практичних навиків у постановці та проведенні обряду чи театралізованого дійства весняно-літнього циклу. Закладання основ сценічної мови та сценічної пластики.
Зміст теми
1.   Підбір матеріалів та розробка сценарію обряду чи театралізованого дійства.
2.   Розподіл ролей, читка сценарію «за столом».
3.   Вивчення вокальних та хореографічних номерів.
4.   Індивідуальна робота з гуртківцями, репетиційний період.
5.   Виготовлення   елементів   костюмів,   реквізитів, оформлення сцени.
6.   Генеральна репетиція, виступ.
7.   Участь колективу у святі Великодньої гаївки (ма­ївки) біля церков свого населеного пункту.
Методичні рекомендації. У розробці сценарію потріб­но опиратися на самостійно зібраний фольклорний мате­ріал даної місцевості. Слід більше уваги приділити тан­цювальним номерам, адже веснянки, гаївки, клечальні та
купальські пісні виконувались в минулому як хороводи. Під час наочного оформлення дійства організувати зустрі­чі, майстер-класи з фахівцями, які займаються вишивкою, писанкарством.

Тема 6. Підсумкове заняття
Заняття 72
Мета. Підведення підсумків вивченого протягом року.
Основні вимоги. Гуртківці повинні узагальнити та систематизувати отримані теоретичні знання та практич­ні навики.
Зміст теми
1.   Аналіз діяльності гуртка за рік.
2.   Аналіз індивідуальних досягнень кожного учасни­ка колективу.
Методичні рекомендації. Керівник гуртка повинен де­тально проаналізувати досягнення колективу та кожного учасника за перший рік діяльності.
Заключне заняття може проходити у формі відпочин­ку на природі на свято Івана Купала з традиційними дій­ствами — плетінням віночків, ворожінням, купальськими іграми.
Орієнтовний тематичний план занять (другий рік навчання)

№
Назва теми
Всього годин
Теоре­тичні
 Прак­тичні

Організаційне заняття
2

2
1.
Громадський побут та звича­євість українців.
8
8

2.
Фольклорно-етнографічні особливості молодіжного до­звілля:
12
6
6


— вивчення пісень про ко­хання,  жартівливих  пісень, коломийок;

2
2


— вивчення молодіжних ігор та забав.

4
4
3.
Підготовка     та     проведен­ня    дозвілля    (за    вибором учасників   —  вечорниці  (на Катерини,   Андрія),  вулиці, обряд водіння Тополі,  «Кус-та», свято Івана Купала):
48

48


— підбір матеріалів для сце­нарію,   запис   фольклорних творів;
6

6


— розробка сценарію;
2

2


— розподіл ролей, читка сце­нарію «за столом»;
6

6


—   вивчення   вокальних   та хореографічних номерів;
8

8


—   індивідуальна   робота   з
учнями;
8

8


— монтувальні репетиції;
8

8


—  виготовлення реквізитів, елементів  костюмів,  оформ­лення сцени;
4

4


— генеральна репетиція;
4

4


— виступ.
2

2
4.
Підготовка    та    проведення вечора   зустрічі   з   майстра­ми  декоративно-ужиткового мистецтва:
30
4
26


—   знайомство   з   майстра­ми  декоративно-ужиткового мистецтва   та   вивчення   їх творчого доробку;
8
4
4


— розробка сценарію вечора-зустрічі;
4

4


—   репетиція   з   ведучими вечора;
2

2


— репетиція художніх номе­рів вечора;
4

4


— зведена репетиція вечора;
2

2


— організація виставки тво­рів   майстрів   декоративно-ужиткового мистецтва свого населеного пункту;
6

6


— генеральна репетиція;
2

2


проведення       вечора-зустрічі.
2

2
5.
Мій    родовід.    Дослідження родинних зв'язків та розроб­ка родовідного дерева.
12
6
6
6.
Підготовка    та    проведення вечора-зустрічі поколінь «Іс­торія кожного — літопис на­шого народу»:
24

24


— підбір матеріалів для сце­нарію;
4

4


— розробка сценарію;
4

4


— репетиція з ведучими ве­чора;
4

4


—   вивчення   вокальних   та хореографічних номерів;
4

4


— зведена репетиція;
2

2


— оформлення сцени, залу, фотовиставки,  виставки  ро­динних альбомів та родовід­них дерев;
2

2


— генеральна репетиція;
2

2


— проведення вечора.
2

2
7.
Сімейно-родинні    традиції, звичаї, обряди:
10
6
4


— запис родинних звичаїв та обрядів.


4

8-
Підготовка    та    проведення сімейно-родинного     обряду чи  театралізованого дійства за вибором учасників:
48

48


— підбір матеріалів для сце­нарію,   запис   фольклорних творів;
8

8


— розробка сценарію;
4

4


— розподіл ролей, читка сцена­рію «за столом»;
4

4


—   вивчення   вокальних   та хореографічних номерів;
10

10


—   індивідуальна   робота   з учнями;
8

8


— монтувальні репетиції;
4

4


—  виготовлення реквізитів, елементів  костюмів,  оформ­лення сцени;
4

4


— генеральна репетиція;
4

4


—    показ    театралізованого дійства чи обряду.
2

2
9.
Підготовка    та    проведення ігрового  конкурсу фольклорознавців (народознавців):
16

16


— підбір матеріалів для сце­нарію;
4

4


—   розробка   програми   кон­курсу;
2

2


— підбір команд чи окремих конкурсантів, ознайомлення їх з умовами;
2

2


— репетиція з ведучими кон­курсу;
2

2


— репетиція художніх номе­рів;
2

2


— генеральна репетиція;
2

2


— проведення конкурсу.
2

2
10.
Підсумкове заняття.
6

6



216
30
186

Організаційне заняття

Мета. Розробити графік занять, окреслити мету та основні завдання на другий рік навчання.
       Основні вимоги. Гуртківці повинні знати і розуміти основні завдання колективу та кожного учасника.
Зміст теми
1.   Розробка графіку занять.
2.   Ознайомлення з планом діяльності фольклорного гуртка.
Методичні рекомендації. Ознайомити гуртківців із за­вданнями, які вони виконуватимуть протягом року само­стійно:
>     вибір тематики заходів,
>     підбір матеріалів для сценаріїв,
>     дослідження родинних зв'язків,
>     розробка родовідного дерева,
>     підготовка родинного свята.

Тема 1. Громадський побут і звичаєвість українців

Заняття 2-5
Мета. Узагальнити знання гуртківців з питань громад­ського побуту та звичаєвості українців на різних етапах іс­торичного розвитку.
       Основні вимоги. Гуртківці повинні знати:
>    особливості      та      форми      територіальних об'єднань,
>     типи громадського землеволодіння;
>     норми звичаєвого права українців;
>     види  колективної допомоги  та  громадського самоуправління;
>     форми громадського дозвілля та правила гро­мадського етикету.
Зміст теми
1.   Сільська громада і звичаєве право.
2.   Колективне громадське самоуправління і взаємо­допомога. Толоки, супряги, череда, ярмарки.
3.   Громадське дозвілля та етикет.
4.   Діяльність культурно-освітніх товариств, народних домів.
Методичні рекомендації. Керівник дає визначення об­щини (громади) як самоврядного соціально-побутового та виробничого колективу, акцентує увагу на значенні грома­ди в передачі традицій, звичаїв народу, в організації ко­лективної взаємодопомоги її членам. Розповідає про церкву як культурний осередок громадського спілкування, храмові празники (день посвяти церкви у даному населеному пунк­ті, день чудотворної ікони чи цілющої сили води), етикет та форми громадського дозвілля у різні історичні періоди розвитку українського народу.

Тема 2. Фольклорно-етнографічні особливості
молодіжного дозвілля
Заняття 6-11
Мета. Систематизувати знання гуртківців про форми молодіжного дозвілля у різні історичні періоди.
        Основні вимоги. Учасники гуртка повинні знати:
>     особливості соціалізації молоді, прилучення її до життєвих норм і
        цінностей громади;
>     форми дозвілля молоді в різні історичні пе­ріоди.
Зміст теми
1.   Парубоцькі та дівочі громади. Вибори (старого парубка, отамана, берези,
      заводія). Обряд при­йняття в молодіжні громади (коронування, фри-
      зирування).
2.   Фольклорні форми молодіжного дозвілля:
>     вечорниці (на Катерини, Андрія);
>     вулиці, досвітки, колодки;
>     обряд водіння (куста, тополі);
>     свято Івана Купала
>      «Котильонова забава»   — танцювальні вечор­ниці.
   Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, підкрес­лити значення діяльності парубочих і дівочих громад у по­буті міста чи села, провести народні ігри, вивчити деякі народні пісні, коломийки.

Тема 3. Підготовка та проведення дозвілля
(за вибором учасників — вечорниці
(на Катерини, Андрія), вулиці, обряд водіння
Тополі, «Куста», свято Івана Купала)
Заняття 12-36
     Мета. Розкрити значення фольклорних форм молодіж­ного дозвілля у вихованні підростаючого покоління, передачі традицій, звичаїв українського народу. Набути практич­них навиків у підготовці та проведенні дозвілля.
    Основні вимоги. Гуртківці повинні знати молодіж­ні форми дозвілля, молодіжні ігри. Навчитися танцювати фольклорні танці і співати українські народні пісні (жар­тівливі, пісні про кохання); організовувати молодіжні за­бави.
Зміст теми
1.   Підбір матеріалів та розробка сценарію молодіж­ного дозвілля.
2.   Розподіл ролей, читка сценарію «за столом».
3.   Індивідуальна робота над ролями, вивчення тан­цювальних та вокальних номерів.
4.   Репетиційний період, виготовлення елементів кос­тюмів, оформлення сцени.
5.   Генеральна репетиція проведення молодіжного до­звілля.
Методичні рекомендації. Залучення гуртківців до під­бору матеріалів (запис фольклорних танців, забав), розроб­ки сценарію та постановки молодіжного дозвілля. Показ об­рядів, театралізованих дійств, може проводитись на сцені, а також у глядацькому чи танцювальному залі, при цьому потрібно максимально залучати глядачів до спільного ви­конання пісень, танців, народних забав. Обряди «топтання рясту», водіння Тополі, «Куста», свято Івана Купала можна провести в парку, на узліссі чи на березі річки.

Тема 4. Підготовка та проведення вечора-
зустрічі з майстрами декоративно-ужиткового
мистецтва свого населеного пункту
Заняття 37-51

Мета. Ознайомитись із розвитком народних ремесел та майстрами декоративно-ужиткового мистецтва свого на­селеного пункту та етнографічного регіону.
Основні вимоги. Гуртківці повинні знати основні різ­новиди народних ремесел та декоративно-ужиткового мис­тецтва свого етнографічного регіону. їх треба познайомити з майстрами декоративно-ужиткового мистецтва та їх твор­чим доробком. Учасники гуртка повинні навчитися готува­ти та проводити творчі зустрічі.
Зміст теми
1.   Знайомство з майстрами декоративно-ужиткового мистецтва та вивчення їх творчого доробку.
2.   Розробка сценарію.
3.   Проведення репетицій з ведучими та репетиції окремих художніх номерів.
4.   Організація та оформлення виставки творів май­стрів декоративно-ужиткового мистецтва свого на­селеного пункту.
5.   Генеральна репетиція.
6.   Проведення вечора-зустрічі.
    Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, акценту­вати увагу на розвитку художніх промислів та ремесел в минулому та їх відродженні у наш час. Знайомство з май­страми декоративно-ужиткового мистецтва, за попередньою домовленістю, може проходити у формі майстер-класів, щоб кожен гуртківець мав змогу випробувати знаряддя, озна­йомитись із технікою виконання.
Тема 5. Мій родовід. Дослідження родинних зв'язків та розробка родинного дерева
Заняття 52-57
Мета. Пояснити поняття «роду», «родини», «рідні», «родовідного дерева», виховувати шанобливе ставлення до рідних, навчити гуртківців складати родовідне дерево.
Основні вимоги. Усвідомити значення історичної пам'яті, родинних зв'язків. Навчитися досліджувати ро­динні корені, розробляти родовідне дерево.
Зміст теми
1.   Поняття «рід», «родина», «рідня», «родовідне дерево».
2.   Дослідження родинних зв'язків.
3.   Розробка свого родовідного дерева.
   Методичні рекомендації. Розкриваючи тему, керівник спонукає кожного гуртківця до пошуку родинних коренів, запису традицій, звичаїв своєї сім'ї.

Тема 6. Підготовка та проведення
вечора-зустрічі поколінь «Історія кожного —
літопис нашого народу»
Заняття 58-69
    Мета. Узагальнити знання учнів про рід, родину, родо­відне дерево, виховувати гордість за свій рід.
   Основні вимоги. Гуртківці повинні усвідомити, що історія кожного — це історія народу. Вони повинні взяти участь у підготовці та проведенні вечора зустрічі поколінь, оформити сімейні альбоми.
Зміст теми
1.   Підбір матеріалів та розробки сценарію вечора-зустрічі поколінь.
2.   Репетиція з ведучими та підготовка родинних ху­дожніх номерів.
3.   Оформлення родинних альбомів та організація їх виставки.
Методичні рекомендації. Керівник повинен залучити до підготовки вечора родини гуртківців. Вечір може про­ходити у конкурсній формі (див. додатки).

Тема 7. Сімейно-родинні традиції, звичаї, обряди
Заняття 70-74
   Мета. Викликати в учнів інтерес до сімейних звичаїв, традицій, їх передачі від покоління до покоління.
    Основні вимоги. Гуртківці повинні знати класифіка­цію родинних звичаїв та обрядів. Вміти описати традиції, звичаї та обряди своєї сім'ї, родини.
Зміст теми
1.   Обряди, пов'язані з народженням дитини (передродові, родильні, післяродові, ім'янаречення, хрес­тини, зливки, постриження).
2.   Весільна обрядовість (передвесільна, весільна, післявесільна).
3.   Поховальний обряд.
4.   Традиційні народні свята та їх відзначення в сім'ях гуртківців.
5.   Запис сімейних традицій, звичаїв, обрядів.
   Методичні рекомендації. Керівник повинен узагальни­ти набуті учнями знання за час дослідження звичаєвості своєї сім'ї, пояснити, що тоді роду не буде переводу, коли ми збережемо мову, родинні традиції, звичаї, обряди.
Тема 8. Підготовка та проведення
сімейно-родинного обряду чи театралізованого
дійства (за вибором учасників гуртка). Сватання,
оглядини, заручини, дівич-вечори, випікання
короваю, перейма (ворінта), благословення
молодих, весільний пропій, дарування,
розплітання коси
Заняття 75-99
   Мета. Закріпити теоретичні знання практичною під­готовкою та проведенням сімейно-родинного обряду чи те­атралізованого дійства, готовністю продовжувати родинні традиції.
   Основні вимоги. Гуртківці повинні поставити та про­вести один із сімейно-родинних обрядів чи театралізоване дійство. Удосконалити навики сценічної мови та пластики.
Зміст теми
1.   Підбір матеріалів та розробки сценарію сімейно-родинного звичаю, обряду.
2.   Розподіл ролей та індивідуальна робота керівника з кожним виконавцем.
3.   Робота над вокальними та танцювальними но­мерами.
4.   Виготовлення елементів костюмів, оформлення сцени.
5.   Генеральна репетиція.
6.   Показ сімейно-родинного обряду чи театралізова­ного дійства.
   Методичні рекомендації. Розробляючи сценарій, здій­снюючи постановку дійства, керівник повинен максимально використати мовні діалекти, зразки пісенного і танцюваль­ного фольклору даної місцевості, народних ігор та забав.
Тема 9. Підготовка та проведення ігрового
конкурсу знавців фольклору (народознавців)
серед учнів школи
Заняття 100-107
   Мета. Узагальнити теоретичні знання та практичні навики гуртківців за дворічний термін навчання в фоль­клорному гуртку.
   Основні вимоги. Гуртківці повинні проявити свої зна­ння, здібності серед учнів школи.
Зміст теми
1.   Підбір ігрового матеріалу, розробка програми кон­курсу.
2.   Підбір команд чи вибір окремих конкурсантів. їх ознайомлення з умовами конкурсу.
3.   Репетиції конкурсу.
4.   Проведення конкурсу.
  Методичні рекомендації. Дати можливість кожному учаснику проявити ініціативу у розробці програми, підго­товці та проведенні ігрового конкурсу серед своїх одноліт­ків. Конкурс повинен охоплювати дворічну тематику занять (див. додатки).
Тема 10. Підсумкове заняття
   Мета. Підвести підсумки діяльності гуртка за дво­річний період, проаналізувавши досягнення кожного учасника.
Зміст теми
1.   Звіт керівника.
2.   Аналіз роботи гуртківців.
3.   Вручення символічних посвідчень, відзнак за ак­тивну діяльність.
Методичні рекомендації. Заняття провести разом з батьками, вчителями та учнями школи.

Орієнтовний тематичний план занять (третій рік навчання)
№
Назва теми
Кількість годин
Усього
Теоретичні
Практичні
Вступне заняття
3
1
2
Народна ботаніка
21
6
15
Українське декоративно-ужиткове мистецтво
15
6
9
Прозова та віршова народна творчість
36
21
15
Традиційне вбрання українців
12
6
6
Символи, атрибути та обереги
9
6
3
Писанкарство
12
3
9
Декоративна обробка дерева
21
6
15
Розшифровування музичного фольклору певного регіону України
24
9
15
Діалектологічне розшифровування фольклорного матеріалу
21
6
15
Науково-дослідницька діяльність
24
3
21
Екскурсії, виставки, конкурси, тематичні заходи
15
3
12
Підсумкове заняття
3
1
2
Разом
216
77
139

1. Вступне заняття (3 год)
Ознайомлення з планом роботи гуртка. Організаційні питання.
Практична робота. Розробка індивідуальних планів роботи. Гра-конкурс «Юний фольклорист».
2. Народна ботаніка (21 год)
Поняття про народну ботаніку: улюблені рослини українців калина, верба, тополя, барвінок та ін. їх символічні призначення Розширення знань про магічні ознаки та прикмети народної ботаніки. Класифікація рослин добра та зла. Легенди та повір'я, знання про них. Рослинна символіка у вишивці: рушники, сорочки. Обрядодійства, в яких використані рослини, їх роль та призначення.
Практична робота. Розшифровка легенд, повір'їв, записаних в різних регіонах, районах України. Виготовлення ескізів рослин добра та зла. Робота над виготовленням зразка вишивки з рослинною символікою свого регіону, району.
3. Українське декоративно-ужиткове мистецтво (15 год)
Поняття про народне декоративно-ужиткове мистецтво: різьблення по дереву, кераміка, художнє скло, вироби зі шкіри, кістки та рогу, соломи, писанкарство, витинанки. Коротка характеристика ознак декоративно-ужиткового мистецтва різних регіонів України. їх відмінності. Своєрідність національних ознак декоративно-ужиткового мистецтва. Визначні твори митців декоративно-ужиткового мистецтва.
Техніка безпеки. Інструменти та приладдя для роботи в різних видах декоративно-ужиткового мистецтва.
Майстри та майстрині рідного краю, міста.
Практична робота. Виготовлення моделі головного убору з соломи. Виготовлення простої витинанки. Виконання ескізів виробів із шкіри, дерева, скла свого регіону, району. Методика виготовлення предметів декоративно- ужиткового мистецтва.
4. Прозова та віршова народна творчість (36 год)
Поняття про усну народну творчість. Ознаки усної народної творчості (традиційність, багатоваріантність, усність, імпровізаційність). Елементарні поняття про прозовий жанр фольклору. Використання найкоротшого жанру фольклору. Регіональні особливості усної народної творчості: діалект, основні ознаки. Народні оповідання, легенди, перекази. їх призначення.
Практична робота. Розшифровка прозового жанру фольклору-Визначення діалекту, говорів. Запис прозової та віршової народної творчості свого району. Коротка характеристика фольклорного матеріалу. Визначення жанру. Робота над текстом записаного матеріалу-
5. Традиційне вбрання українців (12 год)
Історія традиційного вбрання українців, поняття «одяг» та «костюм» види одягу, головні убори, прикраси, взуття.
Регіональні особливості традиційного вбрання українців: форми крою, вишивка, оздоблення. Поняття про святковий одяг та буденний, чоловічий, жіночий. Ознаки та принципи, символічне значення кольорів, узорів. Використання традиційного костюма у звичаях та обрядах різних регіонів України.
Особливості верхнього одягу, натільного, нагрудного їх призначення.
Способи виготовлення головних уборів: кольорові вінки, стрічки, хустки, намітки та ін. Символіка та призначення.
Поняття поясного одягу: штани, запаски, плахти, фоти, пояси.
Практична робота. Розшифровка традиційного вбрання різних районів, регіонів України. Особливості одягу та костюма. Виготовлення прикрас та головних уборів. Виготовлення макета давнього регіонального костюма. Робота над ескізами вишивок, нагрудного одягу, поясного, верхнього, натільного. Розшифровка традиційного жіночого та чоловічого вбрання. їх призначення, спільність та відмінність. Використання традиційного вбрання в обрядах та звичаях.
6. Символи, атрибути та обереги (9 год)
Поняття символів, атрибутів та оберегів (стрічки, вінки, рослини, дерев'яні калатала, зірки тощо). Використання символів, атрибутів, оберегів у весільній обрядовості, календарній обрядовості та ін. Магічне та символічне значення дівочого вінка: кількість квіток, символіка, призначення.
Поняття про дерев'яні калатала. Використання їх у великодній обрядовості.
Практична робота. Виготовлення дівочих вінків, стрічок, дерев'яних калатал. Визначення обрядодійств, в яких використовуються символи, атрибути та обереги. Регіональна специфіка атрибутики. Визначення кольорів: розшифровка, символічне та оберегове призначення.
7. Писанкарство (12 год)
Поняття про розвиток писанкарства в Україні (писанки, крашан-, дряпанки). Поняття символіки орнаменту.
Великодні ігри з писанками. Використання писанки в обрядах та звичаях різних регіонів України.
Способи виготовлення писанок. Інструменти та приладдя для Роботи. Основні прийоми роботи. Правила техніки безпеки.
Практична робота. Виготовлення писанок різними способами.
8. Декоративна обробка дерева (21 год)
Поняття про декоративну обробку дерева на Україні (випікання, випалювання, різьблення та ін.). їх особливості.
Традиційна народна іграшка. Своєрідність регіональних  інструментів та приладдя для роботи різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Основні прийоми роботи. Правила техніки   безпеки.
Практична робота. Виготовлення поробок декоративно-ужиткового мистецтва різних видів за вибором.
9. Розшифровування музичного фольклору
певного регіону України (24 год)
Розшифровування музичного фольклору (пісенний жанр, прозовий жанр фольклору). її специфіка та особливості.
Класифікація календарної обрядовості (веснянки, гаївки, колядки, русальні, петрівчані, весільні пісні та ін.). Особливості діалекту різних регіонів України. Визначення обрядодійств певного регіону України. Паспортизація фольклорного матеріалу.
Практична робота. Виготовлення зразків записаного фольклорного матеріалу. Робота з магнітофоном, диктофоном. Текстова розшифровка.
10. Діалектологічне розшифрування
фольклорного матеріалу (21 год)
Елементарні поняття із діалектологічного розшифровування фольклорного матеріалу. Початкові поняття принципів діалектологічного розшифровування. Регіональні діалектні особливості мови конкретного регіону, району.
Практична робота. Визначення певного регіону, району за говорами, говірками та ін. їх особливості. Текстова розшифровка та записи відповідно до вимог діалектологічного розшифровування (м'які звуки, крапки, коми, апострофи, закінчення фрази, наголоси та ін.). Розшифровування фольклорного матеріалу свого регіону, району. Виготовлення зразків діалектологічного розшифрування.
11. Науково-дослідницька діяльність (24 год)
Визначення напрямів роботи. Актуалізація знань про структурні компоненти науково-дослідницької роботи, вимоги щодо оформлення матеріалу.
Збір, структуризація та оформлення матеріалу з теми дослідження. Виготовлення наочності для захисту наукової роботи. Вимоги до доповіді.
Практична робота. Поповнення термінологічного словника. Складання індивідуального плану роботи. Написання та оформлення
учнівської роботи. Підготовка мультимедійної презентації. Складання плану-захисту роботи. Підготовка доповіді.
Проведення учнівської науково-практичної конференції. Виступи із результатами своїх досліджень. Обговорення виступів.
12. Екскурсії, виставки, конкурси, тематичні заходи (15 год)
Екскурсії до музеїв, бібліотек, наукових установ, вищих навчальних закладів. Організація виставок робіт гуртківців. Участь у конкурсах конференціях. Підготовка та проведення тематичних вікторин, концертів, вечорів.
13. Підсумкове заняття (3 год)
Підбиття підсумків роботи гуртка протягом року. Відзначення кращих вихованців.
Презентація кращих учнівських науково-дослідницьких робіт. Рекомендації щодо подальшого навчання і продовження науково-дослідницької діяльності.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Учні мають знати:
— поняття про фольклористику, імена визначних фольклористів;
— основні етнографічні регіони, райони, етнографічні групи України;
— традиційну культуру певного регіону, району України;
— основні календарно-обрядові звичаї та обряди з використанням календарних пісень;
— різновиди родинно-обрядових пісень;
— специфіку виконання весільних пісень;
— основні види соціально-побутових пісень;
— давні козацькі, рекрутські пісні окремих регіонів України;
— особливості слов'янських дохристиянських вірувань;
— образи української міфології;
— поняття про обрядову землеробську традицію;
— стильові особливості обрядових пісень;
— символічні рослини українців, легенди і повір'я про них;
— види декоративно-ужиткового мистецтва різних регіонів України;
— регіональні особливості усної народної творчості;
— основні види та особливості традиційного українського одягу;
— технологію виготовлення елементів народного одягу;
— основні символи, атрибути, обереги українців;
— поняття про розвиток писанкарства в Україні;
— великодні ігри з писанками;
— способи виготовлення писанок;
— вимоги, правила записування фольклорного матеріалу;
— поняття про розшифровування та паспортизацію зібраного матеріалу;
— правила техніки безпеки;
— правила культури спілкування;
— особливості організації дослідницької роботи;
— структуру наукового дослідження;
— методологію дослідження;
— правила оформлення результатів наукової роботи;
— правила культури мовлення, поведінки під час виступу.
Учні мають уміти:
— визначати географічне розташування регіону, району, етнічно групи;
— визначати регіони за діалектними особливостями;
— працювати з магнітофоном, диктофоном;
— вести бесіду з носієм фольклору щодо запису фольклорного матеріалу;
— дотримуватись правил культури спілкування;
— порівнювати етнографічні регіони, райони за їх традиційною культурою: побутом, діалектом, костюмом, звичаями, обрядами тощо;
— характеризувати стильові особливості календарно-обрядових, родинно-побутових та соціально-побутових пісень;
— характеризувати особливості текстової та музичної специфіки календарно-обрядових, родинно-побутових та соціально-побутових пісень;
— описувати обрядові традиції українців;
— розшифровувати символічні образи українських народних пісень;
— розпізнавати ознаки декоративно-ужиткового мистецтва;
— характеризувати регіональні особливості усної народної творчості;
— розшифровувати прозову та віршову усну народну творчість;
— характеризувати регіональні особливості традиційного одягу певного регіону: основні ознаки та прикмети, символічні значення кольорів, узорів;
— визначати обрядодійство, в якому використовуються символи, атрибути, обереги;
— описувати технологію виготовлення писанок, символіку орнаменту;
— характеризувати вироби з дерева, шкіри та ін.;
— аналізувати своєрідність регіональних ознак декоративного мистецтва;
— записувати, розшифровувати, паспортизувати фольклорний матеріал;
— визначати регіон, район за говорами, говірками тощо;
— виготовляти ескізи народного костюма;
— виготовляти ескізи весільної атрибутики;
— виготовляти елементи традиційного українського одягу;
— складати сценарії народних свят;
— організувати власну науково-дослідницьку діяльність;
·  формулювати мету завдання дослідження, аргументувати вибір проблеми;
·  застосовувати різні методи дослідження; використовувати різні інформаційні джерела для збору наукового матеріалу;
·  правильно оформлювати результати дослідження; презентувати власну науково-дослідницьку роботу; складати план захисту наукового дослідження і виголошувати промову;
·  дотримуватись правил мовленнєвої поведінки під час захисту; практично застосовувати знання щодо організації виставок та проведення масових заходів.
Орієнтовний перелік обладнання
для організації роботи
«Фольклорно- етнографічного» гуртка
Обладнання
Кількість, шт.
Музичні інструменти
Синтезатор з програмуванням
1
Фортепіано
1
Народні інструменти
За потребою
Апаратура
Диктофон
За кількістю вихованців
Навушники
За кількістю вихованців
Магнітофон
1
Програвач компакт-дисків
1
Відеокамера
1
DVD-плеєр
1
Телевізор
1
Комп'ютер
За потребою
Принтер
1
Мультимедійний проектор
1
Мультимедійна дошка
1
Сканер
1
Копіювальний апарат
1
Накопичувач USB Flash-drive
За потребою
Канцелярське приладдя, інструменти та матеріали
Папір друкарський
За потребою
Ватман А-1
За потребою
Ручки кулькові
За потребою
Олівці креслярські
За потребою
Олівці кольорові
За потребою
Фломастери
За потребою
Фарби
За потребою
Пензлики
За потребою
Ножиці
За потребою
Гумка
За потребою
Клей
За потребою
Скріпки, кнопки
За потребою
Папки
За потребою
Стенди для виставки
За потребою
Набори інструментів та матеріалів для виготовлення поробок декоративно-ужиткового мистецтва різних видів (індивідуальний список)
За потребою
СD-DVD-диски
За потребою

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антологія української народної творчості. Закувала зозуленька. - К.: Веселка, 1989. - 606 с.
2. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Станкевич. — Львів : Світ, 1992. - 270 с.
3. Бабенко Н. Родинне дозвілля як культурна діяльність / Н. Бабенко // Посвіт: зб. наук. пр. УЦКД. - 1997. - № 1. - С. 27-30.
4. Бекетова В. М. Музей і майбутнє : тенденції розвитку музеїв у світі на межі тисячоліть / В. М. Бекетова // Музей і майбутнє: доп. та повідомлення наук. конф. до Міжнар. дня музеїв (травень 1997) / В. М. Бекетова (упоряд.). — Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1998. - С. 8-14.
5. Васіна 3. Український літопис вбрання / З. Васіна. — К.: Мистецтво, 2006. - 448 с.
6. Воловик А. Ф. Педагогіка дозвілля / А. Ф. Воловик, В. А. Воловик. - X.: ХДАК, 1999. - 332 с.
7. Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай. — К.: Оберіг, 1993. - 448 с.
8. Гармаш 1.І. У годину дозвілля / /. /. Гармаш. — К. : Урожай, ' 1992. - 256 с.
9. Григорницький В. В. Народні свята / В. В. Григорницький. —Ужгород: Карпати, 1989. — 146 с.
10. Грицай М. С. Українська народно-поетична творчість / М. С. Грицай, В. Г. Бойко, А. Ф. Дунаєвська. — К. : Вища шк., 1983. — 389 с.
11. Грушевський М. Історія української літератури / М. Грушевський. - К.: Либідь, 1993. - 528 с.
12. Дмитренко М.К. Уроки народознавства / М. К. Дмитренко. — К., 1995. - 224 с.
13. Етика спілкування. — К.: Либідь, 2006. — 400 с.
14. Етика ділового спілкування: курс лекцій / Т. К. Чмут, Г. Л. Чайка, М.П. Лукашевич, І. Б. Осечинська. — 2-е вид., стереотипне. — К.: МАУП, 2003. - 208 с.
15. Етнографія України : навч. посіб. / за ред. С.А. Макарчука. — Львів : Світ, 1994. - 520 с.
16. Жарков А. Д. Организация культурно-просветительной работи / А.Д.Жарков. — М.: Просвещение, 1989. — 237 с.
17. ЖарковА.Д. Технология культурно-досуговой деятельности / А.Д. Жарков. - М, 1998. - 248 с.
18. Іваницький А. І. Українська народна музична творчість : посіб. для вищих та середніх навч. закладів / А. І. Іваницький. — К.: Музична Україна, 1990. — 336 с.
19. Килимник С. Український рік у народних звичаях / С. Килимник. - К.: Кобзар, 1994. - 528 с.
20. Ковалевський О. В. Українські традиції / О. В. Ковалевський. — Харків : Фоліо, 2003. - 573 с.
21. Ковальчук О. В. Українське народознавство / О. В. Ковальчук. — К.: Освіта, 1994. - 336 с.
22. Ковбасенко Л. І. Мала академія наук України як пріоритетна форма позашкільної освіти / Л. І. Ковбасенко //Обдарована дитина. - 2001. - № 3. - С. 30-34.
23. Культура і побут населення України : навч. посіб. / В. І. Наулко та ін. - К.: Либідь, 1991. - 232 с.
24. Культура і побут населення України : навч. посіб. / В. І. Наулко, Ф. А. Артюх, В. Ф. Горленко та ін. - К.: Либідь, 1993. - 282 с.
25. Курочкін О. В. Новорічні свята українців / О. В. Курочкін. — К.: Наук, думка, 1978. - 190 с.
26. Макарова О. Як писати роботу на конкурс МАН / О. Макарова // Шкільний світ. - 2005. - № 40. - С. 8-10.
27. Максимович М. Дні та місяці українського селянина / М. Максимович. — К.: Обереги, 2002. — 189 с.
28. Мяловицький А. В. Культура і побут — сила нації / А. В. Мяловицький, Г.А.Оганян. - К.: Україна, 2001. - 352 с.
29. Ніколаєва Т. О. Український костюм / Т. О. Ніколаєва – К.: Дніпро, 2005. - 320 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)